Як нещодавно ухвалений законопроєкт №1210 доповнює Податковий кодекс України в частині обов’язкового аудиту фінансової звітності і що це означає для українських компаній.
Коментар партнера Kreston Андрія Попова у колонці на Finance.UA.
У цій колонці хотів би прокоментувати, як нещодавно ухвалений законопроєкт №1210 доповнює Податковий кодекс України в частині обов’язкового аудиту фінансової звітності і що це означає для українських компаній. Почнімо.
1.Аудиторський висновок стає частиною документації з ТЦУ
Законопроект №1210 розширює склад документації з трансфертного ціноутворення (ст.39.4.6 ПК України), додаючи до неї копію аудиторського висновку (якщо проходження аудиту є обов’язковим для платника податків).
“підпункт 39.4.6 доповнити пунктами “ї”, “й” та “к” такого змісту:
…
й) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків)”
Таким чином, якщо українська компанія одночасно підпадає під категорію середніх або великих підприємств, або компаній суспільного інтересу, і при цьому підпадає під ТЦУ, цій компанії критично важливо пройти обов’язковий аудит за 2019 рік.
Непроходження обов’язкового аудиту для такої компанії може загрожувати не тільки санкціями за ст. 163-16 КУАП, про які я раніше писав в іншій статті, а й санкціями у сфері ТЦУ за подання неповної документації (без копії аудиторського висновку).
Нагадаю, що за неподання документації за ТЦУ (згідно ст. 120.3 і 120.4 ПК), платнику податків загрожує штраф у розмірі 3% від суми контрольованих операцій, за якими не подано документацію, але не більше ніж 200 ПМТЛ на 1 січня звітного року за всі контрольовані операції у відповідному звітному році. Для звітного 2019 року, штраф становитиме 384 200 грн.
Звіт за ТЦУ за 2019 рік компаніям потрібно подати не пізніше ніж 1 жовтня 2020 року. Таким чином, 1 жовтня можна умовно вважати другим крайнім терміном для проходження обов’язкового аудиту (у доповненні до 30 квітня та 1 червня за законом про бухгалтерський облік).
2. Аудиторський висновок стає частиною податкової звітності
Після доопрацювання Верховною Радою, проголосований варіант законопроєкту №1210 вніс доповнення до ст. 46.2 ПК, що стосуються подання Податкової декларації.
По суті, фіскальне значення обов’язкового аудиту узаконено: аудиторський висновок офіційно стає частиною податкової звітності.
До внесення змін до ст.46.2 залишалася певна невизначеність: термін подання Податкової декларації ніхто не змінював (60 календарних днів після звітного року), тоді як терміном проведення обов’язкового аудиту для різних видів компаній є 30 квітня або 1 червня.
Формально, після закінчення аудиту підприємство було не зобов’язане звітувати в ДФСУ щодо результатів аудиту, в тому числі щодо уточнень у звітності. Залишалося також неврегульованим питання публікації звітності разом з аудиторським висновком (механізм контролю і санкцій).
Законопроєкт №1210 врегулює невизначеність, вводячи зобов’язання підприємств подати контролюючому органу фінансову звітність разом з аудиторським висновком не пізніше ніж 10 червня року, наступного за звітним:
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
Зазначу, що санкції за неподання (несвоєчасне подання) звітності разом з аудиторським висновком регулюються ст. 120.1 ПК України (також як і податкової декларації), і вони досить помірні: штраф 170 грн або 1 020 грн за повторне порушення протягом року. Водночас, помірність суми штрафів не скасовує факту їх наявності.
Андрій Попов, партнер Kreston
