Українська влада намагається адаптувати економіку країни до воєнного стану.Зокрема, 24 квітня 2022 р. прийнятий до розгляду законопроєкт №7311, який має внести корегування в ПКУ та інші закони України щодо податків у період воєнного стану.
Між іншим, зазнати змін може ставка воєнного збору – її планується збільшити вдвічі.
Чи виправданий такий крок і яким може бути результат від такого рішення – розповідає Kozhynov Nikolay, директор з розвитку бізнесу, у своїй статті для Finance.ua за посиланням
Ще місяць назад більшість українців розраховувало на швидке завершення війни. Але на сьогодні починає приходити усвідомлення того, що війна в Україні, ймовірно, може затягнутись на кілька місяців.
Як результат, влада починає адаптувати свою політику до довгострокового воєнного стану.
Попри позитивну динаміку наповнення бюджету в першому кварталі 2022 року, коли вдалось виконати 110% від плану, план за березень та квітень були виконані на 92,9% та 79,5% відповідно. Стрімкий спад між березнем та квітнем більшою мірою був пов’язаний з дією податкової реформи або закону 2120, який вніс ряд пільг для бізнесу. Лише через «нульове розмитнення авто» з 9 квітня по 15 травня держбюджет недоотримав 8,5 млрд грн. Дана реформа мала б позитивний ефект для зростання інвестиційної привабливості в мирний час, але війна з агресором потребує, навпаки, ще більших надходжень до бюджету в порівнянні зі стандартними умовами.
Водночас бізнес в Україні переживає далеко не найкращі часи. Частина підприємств або зруйнована, або знаходиться в окупації.
Ті бізнеси, що змогли продовжити свою роботу, відчули на собі суттєве скорочення працівників, які або стали біженцями, або приєднались до лав ЗСУ та ТрО.
За даними ООН, за час повномасштабного російського вторгнення з України до сусідніх країн виїхало понад 5,6 млн українців, та близько 8 млн є внутрішньо переміщеними особами. Як результат, Україна втратила 4,8 млн робочих місць, що становило 33% працевлаштованого населення. Якщо війна продовжиться до кінця року, то ці показники ще зростуть. А якщо ближче до вересня українські родини за кордоном встигнуть знайти роботу, житло, та поведуть дітей до садочків і шкіл, то є ймовірність того, що вони взагалі не повернуться в Україну.
Такі, хоч і песимістичні, сценарії наштовхують Мінфін до прийняття таких законопроєктів, як 7311 від 24.04.2022 р. Даний законопроєкт повинен знову внести корегування в ПКУ та інші закони України щодо податків у період воєнного стану. Одним з корегувань планують збільшити розмір військового збору з 1,5% до 3%. За такої умови пропонують тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану звільнити від оподаткування військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів і військовослужбовців.
Доречно буде згадати нещодавню заяву міністра оборони України Олексія Резнікова про план збільшення армії до 1 млн осіб. А це на 750 тисяч більше, ніж до початку війни. Спробуємо з’ясувати, наскільки критичним є таке нововведення для українців та держави в цілому…
Для початку доцільно буде згадати 2021 рік. Тоді військовий збір, при ставці 1,5%, приніс в бюджет 28,6 млрд грн, що склало 2,2% від усіх надходжень.
Водночас тоді в Україні було працевлаштовано майже 15 млн громадян, економіка зростала, бізнеси працювали та експорт не був заблокований. А середній показник військового збору, що надійшов в бюджет, склав 1912 грн від одного українця.
Розглянемо, яких же результатів очікувати Україні від прийняття законопроєкту 7311.
Припустимо, що демографічне становище в Україні залишиться без суттєвих змін — на тому рівні, який був зазначений вище. Отже, з 15 млн працевлаштованого населення в Україні залишилось близько 10 млн. З них ще 1 млн осіб буде в лавах ЗСУ, на яких військовий збір не розповсюджується. Відповідно, за умови навіть мінімальної заробітної плати, бюджет може розраховувати на поповнення шляхом військового збору від 21 до 34 млрд грн. Тому є шанс зберегти надходження в бюджет з військового збору практично на рівні минулого року.
Водночас не треба забувати, що військовий збір лягає на плечі роботодавців, які і без того з останніх сил тримаються на плаву.
Наприклад, McDonalds повідомив, що до кінця року не планує відновлювати роботу в Україні, хоча продовжує виплачувати заробітну плату.
Місяць тому обороти інтернет-магазину Rozetka драматично впали в 173 рази в порівнянні з довоєнним часом. Тому було прийнято рішення звільнити більшу частину команди, яка до війни нараховувала близько 5 тис. осіб. Нова Пошта, які налічувала до війни 30 тис. співробітників, пройшла за цей період і скорочення кількості посилок до 2%, і переведення 1500 співробітників в безоплатну відпустку, і мобілізацію 1800 співробітників, але продовжує і досі сплачувати заробітну плату в повному обсязі та нікого не звільняє.
Очевидно, що у держави зараз дуже складний вибір: укріпити ЗСУ чи підтримати бізнес і економіку України. Вилучаючи у бізнесу ще 1,5% з зарплатного фонду, держава ризикує збільшити рівень безробіття і погіршити як демографічні, так і економічні проблеми. А зі слабкою економікою утримування армії на високому рівні буде вкрай важким завданням.
Також не треба забувати про військову, фінансову та гуманітарну допомогу від наших західних партнерів, яка, в першу чергу, підтримує та допомагає нашим військовим і цивільним. При цьому український бізнес поки що не має такої потужної підтримки у вигляді дотацій, дешевих кредитів та грантів. А до того часу, коли настане умовний «План Маршалла 2.0» та отримання репарацій з боку рф, бізнесу необхідно утриматись на плаву.
Тому 9400 підприємців в Україні вже відреагували на даний законопроєкт негативно. Очікуємо від нашої держави мудрого та збалансованого рішення.
