Власникам рахунків в іноземних банках незабаром доведеться переходити до прозорості в поводженні з особистими фінансами, адже дедалі складніше буде зберігати таємницю щодо власних статків. Перспектива увійти до Євросоюзу підштовхує Україну до рішучих кроків у боротьбі із прихованими «мільйонерами». Зокрема, останнім часом Верховна Рада одну за одною ухвалює у прискореному режимі відповідні законодавчі ініціативи. Серед них і обмін фінансовою інформацією з іноземними країнами, який Україна відкладала понад два роки.
Так, 16 листопада 2022 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №8131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки». Документ також відомий як законопроєкт щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS. Що зміниться із ухваленням цього законопроєкту і як він вплине на український бізнес, розповів Mind.ua партнер Kreston Ukraine Андрій Попов.
Проєкт закону розроблено з метою забезпечення впровадження Україною двох міжнародних стандартів у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей:
- Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS).
- Стандарту щодо обміну інформацією за запитом (EOIR).
Ухвалення законопроєкту ще раз засвідчує твердий курс України на європейську інтеграцію як з економічного, так і політичного погляду.
Номер і дата реєстрації: №8131 від 17.10.2022.
Автори: поданий народними депутатами Гетманцев Д.О., Крячко М.В., Мережко О.О., Маслов Д.В., Климпуш-Цинцадзе І.О., Арістов Ю.Ю., Радіна А.О.
Хронологія. Законопроєкт був зареєстрований 17.10.2022, і вже за місяць (16.11.2022) був ухвалений за основу.
Альтернативи. На сьогодні немає альтернативних законів та законопроєктів.
Етап. З 16.11.2022 готується на друге читання до ВРУ.
Ціна питання. Реалізація норм законопроєкту не потребує додаткового фінансування з Державного бюджету України в поточному бюджетному періоді.
Наразі до документа надано висновок бюджетного комітету ВР. Згідно з ним законопроєкт буде мати опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету, зокрема від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи).
Зміст. Предмет правового регулювання законопроєкту охоплюється положеннями Розділу V «Економічне та галузеве співробітництво» та Розділу VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію).
Міжнародний стандарт CRS схвалений в 2014 році і впроваджений в 2017 році Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та є частиною так званого Плану BEPS (Base Erosion and Profit Shiftin, «Розмивання податкової бази та виведення доходів з-під оподаткування»).
На даний момент до стандарту приєднались понад 100 країн, в Україні впровадження стандарту було заплановано ще на 2020 рік, але постійно переносилося.
Відповідно до Загального стандарту звітності CRS, алгоритм дій має виглядати наступним чином:
- фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків та серед власників рахунків, а в деяких випадках і серед контролюючих осіб, виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій – партнерів з обміну інформацією;
- інформація про фінансові рахунки таких осіб подається фінансовими установами до податкової адміністрації країни-учасниці;
- податкова адміністрація надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.
Стаття 351 Угоди про асоціацію каже, що сторони мають посилювати і зміцнювати співробітництво, спрямоване на вдосконалення і розвиток податкової системи та податкових органів України. Також сторони намагаються покращувати співробітництво та обмін досвідом у боротьбі з податковим шахрайством.
Відповідно до положень Статті 459 Угоди про асоціацію сторони здійснюють допомогу згідно з принципами належного фінансового управління та співробітничають у сфері захисту фінансових інтересів України та ЄС і вживають ефективних заходів з метою попередження та боротьби з шахрайством, корупцією та іншою нелегальною діяльністю.
Які прогнози юристів?
Законопроєкт і подальше впровадження стандарту CRS – це швидше політичний, аніж економічний крок. Це свого роду частина «дорожньої карти» по вступу в ЄС.
З іншого боку, стандарт має полегшити роботу податкових органів, адже після початку роботи CRS вони отримають доступ не тільки до відомостей про українців – власників іноземних компаній, але й також буде доступною інформація, яка раніше була банківською таємницею.
Хто буде в плюсі?
Передбачається, що ухвалення проєкту закону сприятиме:
- виконанню Україною міжнародних зобов’язань щодо обміну інформацією для податкових цілей, передбачених чинними конвенціями про уникнення подвійного оподаткування, Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, Багатосторонньою угодою CRS;
- впровадженню найкращих міжнародних політик та практик у сфері обміну інформацією для податкових цілей;
- отриманню переваг від взаємного, а не одностороннього, обміну інформацією з юрисдикціями-партнерами;
- підвищенню рівня дотримання вимог податкового законодавства власниками рахунків та їх кінцевими бенефіціарними власниками, зокрема, правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;
- виявленню активів, які не були задекларовані платниками податків, та схем ухилення від сплати податків, що в свою чергу має потенційно збільшити податкові надходження до бюджету України;
- зниженню ризику використання фінансових установ України підзвітними особами-нерезидентами в цілях уникнення виконання вимог міжнародних стандартів та ухилення від сплати податків;
- створенню більш прозорого податкового середовища;
- отриманню позитивного рейтингу за результатами оцінки Глобального форуму ОЕСР на предмет відповідності національного законодавства та практики вимогам міжнародних стандартів.
Хто буде в мінусі?
Можна з певною ймовірністю стверджувати про виникнення ризику, що через автоматичний обмін фінансовою інформацією суттєва частина податкових резидентів України змінить резидентство.
Але, скоріш за все, причина тут не в обміні інформацією, а в більш привабливому податковому режимі в інших країнах.
То навіщо Україні стандарт CSR?
Очікується, що отримання органами податкової системи України доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України має стати важливим інструментом контролю за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню, виявлення незадекларованих доходів та боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами.
Процес імплементації стандарту CRS може затягнутися і знайти чимало противників, зокрема в бізнес-середовищі, але це є абсолютно необхідний крок для максимальної інтеграції України в західну в цілому і в європейську зокрема економічну та політичну інфраструктуру.
Андрій Попов, партнер, СЕО
