Збільшення облікової ставки: навіщо Нацбанк на це пішов

Share on facebook
Share on linkedin

2 червня Національний банк України підвищив облікову ставку до рекордних 25%. Думки і прогнози експертів щодо такого рішення не однозначні, адже облікова ставка – це такий регулятор економіки, зміна якого одночано позитивно впливає на одних гравців ринку, і категорично негативно на інших. 

Тим не менш, спробували розібратися, наскільки виправданим є це рішення і спрогнозувати економічні ефекти від нього. Свою точку зору виданню Agroportal.ua розповів партнер, СЕО Андрій Попов

Щоб прочитати матеріал, переходьте за посиланням.


Насамперед, коротко про те, що таке облікова ставка. Це відсоткова ставка, під яку центральний банк надає кредити комерційним банкам. Простими словами, це вартість грошей у країні.

Чим ставка нижча, тим гроші «дешевші», але товари, умовно, «дорожчі» (вищий рівень інфляції). Чим облікова ставка вища, тим менш доступними стають кредити, але вищі ставки за вкладами. Це дозволяє «зв’язати» частину вільних грошей на депозитах, знизити інфляцію та зміцнити валютний курс.

Що сталося

Як відомо, у четвер НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25%.

Це не найвища облікова ставка у новітній історії України. Так, у березні 2015 року, після боїв за Дебальцеве та Мінська-2, рятуючи гривню, НБУ на півроку встановив ставку 30%. У поєднанні із припиненням активних бойових дій це дало дуже добрий результат. Якщо у лютому 2015 року курс долара на готівковому ринку короткочасно сягав 40 грн. за долар, то вже навесні він знизився до рівня близько 22 грн. і тримався на ньому досить довго.

У той же час, це дуже високе одномоментне підвищення, одразу на 15%, чого не було з кінця 1990-х років.

Але й із ситуацією, коли ще наприкінці березня війська російських агресорів знаходились за 30 кілометрів від будівлі НБУ, нашій країні також довелося зіткнутися вперше.

 

Ставки за кредитами

Критики рішення НБУ справедливо зауважують, що висока облікова ставка зробить ще дорожчими кредити для бізнесу та населення.

Але слід визнати, що в умовах війни ринкові інструменти доступного рефінансування не працюють. Рівень ризику кредитування, особливо реального виробництва, в яке будь-коли може прилетіти російська ракета, настільки висока, що її складно виміряти ставками

Припустимо, що з метою підтримки реального сектора НБУ знижує ставку до мінімуму. На жаль, «дешеві» кредити в умовах війни навряд чи підуть у реальний сектор, у виробництво та створення робочих місць. Так, якась частина «дешевих» грошей може бути використана для поповнення оборотних коштів, зокрема в агросекторі, але основна маса буде «проїдена», тими чи іншими шляхами перейшовши на валютний ринок. І вже в найближчій перспективі ми побачили б ще більше зростання цін і девальвацію гривні в кілька разів.

 

Банківська система

Так, з більш високою обліковою ставкою складніше буде банківському сектору, оскільки для банків зросте вартість рефінансування від НБУ, а збирати гроші у населення через депозити – складний і нешвидкий процес. Не виключений вихід із ринку низки невеликих комерційних банків, і в цьому сенсі рішення НБУ про 100% гарантію вкладів у банках України на час воєнного стану було дуже своєчасним.

 

Ставка за облігаціями: у пошуках балансу

Зрозуміло, зростання облікової ставки підвищить і вартість внутрішнього запозичення для самої держави, що ускладнить виконання планів Мінфіну щодо фінансування бюджету.

В той же час, нинішня доходність гривневих облігацій внутрішньої держпозики в районі 10-11% розрахована виходячи з «довоєнної» ставки рефінансування, і явно не відображає реалії. Дійсно, щоб підтримати країну та армію, банки, громадяни та бізнес вже купили військових облігацій на суму понад 70 млрд грн. Але 10% ставка по військових облігаціях значно нижча навіть за поточну інфляцію, а тим більше не враховує ризиків воюючої країни. Підвищення облікової ставки НБУ призведе до зростання не лише ставок за депозитами, а й ставок за ОВДП, зробивши вкладення в них більш привабливішими.

У зростанні відсоткові ставки державних цінних паперів є певний ефект фінансової піраміди. Але, нажаль, в умови війни йде вибір між меншим із лих, до того ж є обґрунтований розрахунок і надія на зовнішню фінансову допомогу.

 

Резюме

В умовах війни, коли руйнуються міста та блокуються цілі галузі експорту, регулятору поки що вдається тримати ситуацію під контролем. Нацбанк, як може, стримує негативний ефект від зростання державних видатків, падіння доходів, катастрофічного зниження експорту та високих темпів емісії гривні.

Зростання облікової ставки покликане підвищити інтерес до гривні як засобу заощадження (мова не стільки про заощадження звичайних громадян, а про державний, корпоративний сектор, а також нерезидентів через гривневі ОВДП), збити девальваційний тренд, і хоча б трохи, наскільки це в силах регулятора , стримати інфляцію та зростання цін.

Новини і публікації

Ознайомтесь з іншими експертними матеріалами Kreston Ukraine

НАШІ ПОСЛУГИ

Послуги Kreston Ukraine міжнародним та українським клієнтам

Kreston Ukraine представляє одну з найкращих аудиторських практик в Україні

Пропонуємо комплекс професійних послуг зі зниження податкових ризиків у сфері трансфертного ціноутворення

Оцінка бізнесу та активів для фінансової звітності, угод з капіталом, міжнародних фінансових установ

Реструктуризація бізнесу, фінансовий та податковий Due Diligence, консультації

ДОВІРТЕ СВІЙ ПРОЕКТ ПРОФЕСІОНАЛАМ

ПРИЄДНАТИСЬ ДО KRESTON