7 березня було оприлюднено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність” та деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності».
Запропоновані зміни є частиною системного наближення українського регулювання у сфері аудиту до законодавства Європейського Союзу та спрямовані на комплексне оновлення підходів до корпоративної звітності, контролю якості аудиторських послуг і відповідальності підприємств, що становлять суспільний інтерес.
Корпоративна звітність зі сталого розвитку: новий обов’язковий елемент
Ключовим фокусом законопроєкту є впровадження в Україні корпоративної звітності зі сталого розвитку відповідно до вимог ЄС. Документ передбачає:
-
гармонізацію національного законодавства зі стандартами ЄС у сфері звітності зі сталого розвитку (ESG);
-
запровадження стандартів надання впевненості щодо такої звітності;
-
формування правових підстав для сертифікації аудиторів, які надаватимуть послуги з перевірки звітності зі сталого розвитку;
-
посилення контролю за діяльністю суб’єктів, що надають відповідні послуги.
Таким чином, аудит нефінансової та ESG-звітності поступово стає повноцінним елементом регульованого аудиторського ринку.
Перерозподіл повноважень у системі контролю якості аудиту
Законопроєктом пропонується суттєво змінити модель контролю якості аудиторських послуг. Зокрема:
-
закріпити за Інспекцією із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) повноваження щодо здійснення контролю якості аудиторських послуг усіх суб’єктів аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит фінансової звітності;
-
припинити делеговані Аудиторській палаті України повноваження з контролю якості суб’єктів аудиторської діяльності, включених до так званого «третього» реєстру.
Такий підхід посилює роль ОСНАД як центрального органу нагляду та відповідає європейській практиці централізованого контролю у сфері аудиту.
Фінансові санкції для підприємств, що становлять суспільний інтерес
Окрему увагу в законопроєкті приділено відповідальності підприємств, що становлять суспільний інтерес (ПСІ). Пропонується запровадити процедуру накладення фінансових санкцій у разі:
-
нестворення аудиторського комітету або непокладення його функцій на відповідний орган (підрозділ);
-
порушення вимог законодавства щодо порядку призначення внутрішнього аудитора або керівника служби внутрішнього аудиту;
-
неусунення виявлених порушень у встановлені строки.
Розмір штрафів може становити від 10 000 до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно від 170 тис. грн до 1,7 млн грн.
Подальші кроки та практичне значення
Оприлюднений проєкт закону свідчить про намір держави посилити регуляторну дисципліну у сфері аудиту, підвищити прозорість корпоративної звітності та інтегрувати український ринок у європейський простір фінансового нагляду.
У разі ухвалення документа суб’єктам аудиторської діяльності та підприємствам, що становлять суспільний інтерес, доцільно заздалегідь оцінити вплив змін на внутрішні процедури, систему корпоративного управління та підхід до підготовки як фінансової, так і звітності зі сталого розвитку.
Щоб мінімізувати регуляторні ризики та підготуватися до майбутніх змін, підприємствам і суб’єктам аудиторської діяльності варто вже зараз оцінити вплив законопроєкту на внутрішні процеси, систему корпоративного управління та підхід до підготовки фінансової й ESG-звітності.
Зверніться до фахівців Kreston Ukraine, щоб отримати професійну консультацію та своєчасно адаптуватися до нових вимог законодавства.
