Податковий Спас: коли в Україні запрацює автоматичний обмін інформацією (CRS)

Share on facebook
Share on linkedin

Масштабні бойові дії в Україні на деякий час відсунули актуальність таких питань, як деофшоризація і боротьба з ухиленням від податків.

Водночас приведення українського податкового законодавства у відповідність до правил та вимог, що діють на території Євросоюзу, є умовою для вступу до ЄС. Певне пожвавлення цього процесу дало недавнє здобуття Україною статусу кандидата на членство.

Одним із зобов’язань є запровадження міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки з податковою метою (CRS, Common Reporting Standard) між українськими та зарубіжними податковими органами.

Стандарт CRS впроваджений 2017 року Організацією економічного співробітництва та розвитку (скор. ОЕСР, англ. OECD) і є частиною так званого Плану BEPS (Base Erosion and Profit Shiftin, «Розмивання податкової бази та виведення доходів з-під оподаткування»).

Наразі до стандарту приєдналися понад 100 країн, зокрема країни ЄС та навіть росія (2018 року). Запуск CRS в Україні був запланований ще на 2020 рік, але постійно переносився.

Що передбачає законопроєкт Мінфіну? 

12 серпня 2022 року Міністерство фінансів України презентувало законопроєкт щодо імплементації стандарту CRS до кінця цього року.

Згідно із законопроєктом, здійснювати належну перевірку рахунків планується почати с 1 січня 2023 року. Якщо до кінця 2022-го не буде припинено або скасовано дію правового режиму воєнного стану, дата може бути перенесена на 1 липня 2023 року, всі інші терміни також будуть перенесені.

У липні 2024-го мають здійснити перший обмін інформацією за 2023 рік.

Що це означає на практиці та кого торкнеться?

Законодавство щодо автоматичного обміну інформацією стосується роботи українських банків (фінансових агентів), які тепер матимуть виконувати вимоги CRS. Тобто регулярно звітувати про рахунки нерезидентів до податкових органів країн, де вони зареєстровані (якщо ці країни також учасники CRS).

З огляду на те, що Україна й до війни навряд чи була привабливим місцем для нерезидентів для ухилення тут від податків, то більш важливим є зворотній обмін – тобто те, що українська податкова тепер зможе отримати інформацію від закордонних колег.

Питання відносить нас до вже дещо призабутого законодавства про КІК (контрольовані іноземні компанії), яке набуло чинності в Україні ще з 1 січня 2021 року.

Нагадаю, що, згідно з ним, прибуток від будь-якої іноземної юридичної особи, якою володіє або яку контролює резидент України, має оподаткуватися в Україні (крім випадків звільнення від оподаткування).

До впровадження CRS, звітність щодо КІК і нарахування податку з прибутку в Україні мали, швидше за все, добровільно-декларативний характер.

Після початку роботи системи автоматичного обміну інформацією податкові органи отримають доступ не тільки до відомостей про українців – власників іноземних компаній, їм також буде доступною інформація, яка раніше була банківською таємницею: номери рахунків КІК в іноземних банках, доходи від активної та пасивної діяльності, залишки коштів на рахунках тощо.

Іноземний банк самостійно (без запиту) щорічно буде зобов’язаний передавати всю інформацію про рахунок до податкових органів тієї країни, податковим резидентом якої є власник рахунку.

 

Наскільки це зараз актуальне та здійсненне?

Законопроєкт і впровадження стандарту CRS загалом – зараз радше політичний, аніж економічний крок. Це частина «дорожньої карти» щодо вступу до ЄС. А наявність застереження в законопроєкті про військовий стан переносить реальний початок дії стандарту на повоєнний час.

Впровадження CRS не дозволить Україні стати класичним офшором, але це й неможливо для країни такого розміру й із такою складною економікою. Водночас автоматичний обмін не забороняє впроваджувати пільгові податкові режими по типу «Дія.City» (наприклад, стандарт CRS давно працює, скажімо, в Естонії або Ірландії, що не заважає їм залучати в країну глобальний бізнес).

До речі, те саме можна сказати про ризик, що через автоматичний обмін і законодавство про КІК суттєва частина податкових резидентів України змінить резиденство. Проблема тут не в обміні інформацією, а в привабливому податковому режимі в країні загалом.

Натомість, максимальна інтеграція в західну економічну та політичну інфраструктуру, без якої неможливий розвиток конкурентної України, потребує і таких кроків, як автоматичний обмін податковою інформацією.

Андрій Попов, партнер, СЕО

За матеріалами видання Finance.ua

Новини і публікації

Ознайомтесь з іншими експертними матеріалами Kreston Ukraine

НАШІ ПОСЛУГИ

Послуги Kreston Ukraine міжнародним та українським клієнтам

Kreston Ukraine представляє одну з найкращих аудиторських практик в Україні

Пропонуємо комплекс професійних послуг зі зниження податкових ризиків у сфері трансфертного ціноутворення

Оцінка бізнесу та активів для фінансової звітності, угод з капіталом, міжнародних фінансових установ

Реструктуризація бізнесу, фінансовий та податковий Due Diligence, консультації

ДОВІРТЕ СВІЙ ПРОЕКТ ПРОФЕСІОНАЛАМ

ПРИЄДНАТИСЬ ДО KRESTON