+38 044 333 44 93

Святослав Єфремов: оцінка схильності до шахрайства (частина 3)

Завдяки яким способам можна визначити схильність до шахрайства? Святослав Ефремов, партнер Kreston, розповів про ефективні інструменти для виявлення шахраїв.

Третю частину із цикла про шахрайство читайте за посиланням:

 першій колонці на Finance.ua я торкнувся теми боротьби з корпоративним шахрайством. У другій частині докладно зупинялися на психології шахрайства. А сьогодні постараємося оцінити схильність до шахрайства.

Портрет корпоративного шахрая

У першій частині цього циклу я згадував, що основна складність виявлення та розслідування корпоративного шахрайства полягає в тому, що такі протиправні дії зовні дуже схожі на нормальні господарські операції. Причина цього – пильна увага, яку будь-який шахрай приділяє приховуванню (маскуванню) шахрайської схеми.

Те саме можна сказати і про особу самого шахрая. Карикатурний образ лиходія — людини в темних окулярах, капелюсі і плащі з піднятим коміром, з дивним поглядом і набором відмичок у кишені — абсолютно не відповідає портрету корпоративного шахрая.

Причому це відноситься як до закоренілих злочинців, які багато зусиль докладають для того, щоб виглядати максимально непримітно і нічим не виділятися серед інших співробітників (згадується образ О. І. Корейко — авт.), так і до шахраїв «випадкових», які лише недавно встали на шлях незаконного збагачення.

Згідно з дослідженням Американської асоціації розслідувачів шахрайства (ACFE Report to the Nations) за 2018 рік, у світовому масштабі типовий корпоративний шахрай має такі усереднені характеристики (за кількістю виявлених випадків шахрайства):

  • чоловік 36-45 років, вища освіта;
  • пересічний співробітник або менеджер середньої ланки, працює в компанії від 1 до 5 років;
  • ніколи раніше не притягувався до дисциплінарної або кримінальної відповідальності.

Такий непримітний профіль співробітника знижує рівень підозр до нього і створює цілу низку можливостей для скритного вчинення шахрайства (збільшує сторону «Можливість» в трикутнику шахрайства), зокрема:

  • співробітник має вигляд зрілої особистості;
  • стаж дозволяє говорити про певну репутацію і лояльність співробітника;
  • раніше співробітник не був помічений в протиправних або неетичних діях;
  • займана позиція позбавляє його пильної уваги колег з інших відділів і численних підлеглих, що зазвичай притаманно топ-менеджерам.

Крім усього, у описаного працівника з’являється низка типових виправдань для протиправних дій (збільшується сторона «Виправдання» в трикутнику шахрайства):

  • «я чимало зробив для компанії, а натомість не отримав майже нічого»;
  • «у моєму віці вже потрібно бути багатою людиною, а не животіти на цій посаді»;
  • «всі навколо мене крадуть, чому я не можу теж чимось поживитися?»;
  • “мій маленький “бізнес” в рамках компанії — це крапля в морі”.

У такій ситуації ключового значення набуває своєчасна ідентифікація поведінкових особливостей, поява яких може свідчити про те, що співробітник встав на шлях незаконного збагачення. Лише в 15% випадків шахраї не мали жодної з цих ознак.

Поведінкові індикатори шахрайства

Згідно з вищезазначеним дослідженням ACFE, за останні 10 років набір ключових тривожних ознак шахрайства (red flags of fraud) залишався незмінним і включав в себе: життя невідповідно до своїх достатків, фінансові труднощі, нетипово близькі відносини з контрагентами, небажання ділитися повноваженнями, сімейні проблеми, схильність хитрувати і обманювати.

Таким чином, у 85% виявлених випадків шахрайства у зловмисника був присутній хоча б один з перерахованих на діаграмі поведінкових індикаторів. У 50% випадків таких індикаторів було 2 і більше.

Причому, такі тривожні ознаки, як «відносини з контрагентами», «небажання ділитися повноваженнями», «схильність хитрувати і обманювати», а також «нервозність і підозрілість» були характерні для управлінців вищої ланки, тоді як у пересічних співробітників найчастіше спостерігались «фінансові труднощі» та «скарги на низьку зарплату».

Співвідношення жінок і чоловіків серед виявлених шахраїв завжди було на користь останніх навіть у світовому масштабі, а в східноєвропейському регіоні це співвідношення в 2018 році склало 16%/84%. При цьому відносно різних статей відзначалися значні відмінності в домінуючих поведінкових індикаторах:

  • для чоловіків більш характерні «відносини з контрагентами», «схильність хитрувати і обманювати», «надмірний тиск усередині компанії»;
  • у жінок набагато частіше зустрічалися «фінансові труднощі», «сімейні проблеми», «нестабільні життєві обставини».

Слід відзначити невисокий відсоток випадків, у яких шахраї демонстрували «стереотипні» ознаки злочинця: проблеми із законом і роботодавцями в минулому, соціальна ізоляція і залежності. Тільки 11% шахраїв в минулому звинувачувалися в скоєнні шахрайських дій або були засуджені. Також лише 16% шахраїв у минулому були звільнені, піддані стягненню або інакше покарані за аналогічні порушення.

Таку статистику можна пояснити, з одного боку, тим, що ця група співробітників зазвичай перебуває під пильною увагою і є головним підозрюваним при будь-якому інциденті, тому спектр можливостей для них серйозно звужений. Але, крім того, нерідко компанії уникають давати офіційний хід справам, пов’язаним з посадовим шахрайством, тому зазначений відсоток шахраїв-рецидивістів може бути занижений.

Проте дослідження показало, що досить високий відсоток встановлених шахраїв допускав порушення трудової дисципліни (45%) або мав інші негативні характеристики.

Найбільш поширеними порушеннями трудової дисципліни серед шахраїв були:

  • часті прогули і запізнення (24%);
  • булінг і приниження колег (21%);
  • надмірне користування інтернетом та відвідування неприйнятних сайтів (11%).

З одного боку, ця статистика свідчить, скоріше, про відсутність прямої кореляції між некоректною поведінкою працівника і його схильністю до шахрайських дій. З іншого боку, очевидно, що співробітник, який без пієтету ставиться до трудової дисципліни та етики, ймовірно, буде схильний так само нехтувати майновими інтересами роботодавця.

Серед інших негативних характеристик і подій, які оточували співробітників, надалі викритих у шахрайстві, відзначаються:

  • страх втратити роботу, а також досвід втрати роботи в минулому (18%);
  • низькі оцінки роботи (14%);
  • пониження на посаді, зниження зарплати і бонусів (11%).

Способи визначення схильності до шахрайства

Вищенаведена статистика свідчить про те, що виявлення ризиків шахрайства значною мірою залежить від ефективної роботи HR-департаменту в компанії. Зокрема, дуже важливою є налагоджена взаємодія зі службою безпеки, яку HR-департамент повинен своєчасно інформувати про будь-які поведінкові індикатори схильності до шахрайства, а також будь-які інші негативні обставини, які можуть спонукати співробітників до недобросовісних дій.

Ефективним інструментом визначення схильності працівників до вчинення шахрайських дій є психологічні тестування. Однією з найбільш практичних і цілісних є методика HCS Integrity Check. Ця методика передбачає проходження формальної анкети, а також уточнення отриманих результатів в ході інтерв’ю з навченим психологом. За результатами тестування оцінюється «інтегративність» співробітника з використанням кількох шкал:

  • самооцінка й егоїзм (оцінка власних можливостей) — оцінюється адекватність сприйняття співробітником свого потенціалу, здібностей і соціального статусу, виявляються невиправдані очікування;
  • чесність і порядність — оцінка схильності досягати цілей будь-якими способами, приховувати свої помилки і недоліки, брехати;
  • схильність до розкрадань і зловживань, включаючи оцінку зрілості сприйняття соціальних норм;
  • робоча мотивація (лояльність) – оцінка задоволеності роботою, емоційної прихильності до роботодавця, схильності до різких і безпідставних змін в кар’єрі;
  • дисциплінованість – оцінка схильності до ліні і слабоволі, порушення вказівок і формальних правил;
  • контрпродуктивна поведінка й інше.

Звісно, методика тестування включає в себе контрольні питання для оцінки чесності відповідей респондента.

Перевагою психологічного тестування за формальною методикою є простота її застосування для великої кількості співробітників, а також можливість порівнювати отримані результати.

І звичайно ж, для особливо відповідальних випадків (тестування топ-менеджерів або розслідування значних інцидентів) залишається доступним тестування на поліграфі. Хоча обмеження цієї методики широко відомі, вона продовжує залишатися одним з найбільш поширених інструментів визначення схильності до шахрайства, особливо у великих компаніях.

Святослав Єфремов, партнер з консалтингових послуг Kreston

 

Новини і публікації

Ознайомтесь з іншими експертними матеріалами Kreston Ukraine
Kreston Roof Party - IMG 9651
Kreston Roof Party

Минулої п’ятниці Kreston Ukraine відзначила незабутній Happy Friday на даху! Цей особливий вечір був сповнений атмосферою...

Читати далі

НАШІ ПОСЛУГИ

Послуги Kreston Ukraine міжнародним та українським клієнтам

Kreston Ukraine представляє одну з найкращих аудиторських практик в Україні

Пропонуємо комплекс професійних послуг зі зниження податкових ризиків у сфері трансфертного ціноутворення

Оцінка бізнесу та активів для фінансової звітності, угод з капіталом, міжнародних фінансових установ

Реструктуризація бізнесу, фінансовий та податковий Due Diligence, консультації

ДОВІРТЕ СВІЙ ПРОЕКТ ПРОФЕСІОНАЛАМ

ПРИЄДНАТИСЬ ДО KRESTON