16 січня 2020 року Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому законопроект, яким запроваджується трирівнева структура документації для міжнародних груп компаній, що включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting).
У цій статті ми розглянемо основні нововведення прийнятого законопроекту №1210 щодо трансфертного ціноутворення.
Пов’язаність осіб
Крім вже існуючих критеріїв визнання осіб пов’язаними, прийнятим законопроектом було додано новий: «у разі здійснення господарських операцій утвореннями без статусу юридичної особи з пов’язаною особою будь-якого з учасників договору про спільну діяльність, розмір вкладів яких у спільне майно становить 25 і більше відсотків, пов’язаними визнаються утворення без статусу юридичної особи (договору про спільну діяльність) та така пов’язана особа будь-якого з учасників такого договору».
Крім цього, ключовою зміною, за якою особи визнаються пов’язаними, є збільшення відсотку володіння корпоративними правами з 20% до 25%. Ця зміна також прослідковується і у ст. 39 Податкового кодексу України в контексті використання інформації про зіставних юридичних осіб для цілей обґрунтування умов здійснених контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».
Сировинні товари
До ст. 14 ПКУ додано визначення поняття котирувальних цін. Відповідно до такого визначення, котирувальними є ціни на сировинний товар у відповідний період, отримані на міжнародному ринку товарів. Котирувальна ціна визначається як ціна (середня ціна) та/або діапазон цін на певну дату або період часу.
Це нововведення спрямоване на трансформацію так званих біржових товарів у сировинні та на встановлення більш прозорих та чітких умов щодо процесу обґрунтування контрольованих операцій, де фігуруватимуть сировинні товари. При цьому, таке обґрунтування здійснюватиметься із застосуванням методу порівняльної неконтрольованої ціни в якості пріоритетного.
Платник податків, що здійснює контрольовані операції із сировинними товарами, має повідомляти контролюючі органи про укладення відповідного договору (контракту). Це повідомлення фактично буде підтвердженням того, що узгодження суттєвих умов договору (контракту) здійснювалось сторонами контрольованої операції на момент укладення такої угоди.
Таким чином, платник податків матиме право здійснити порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами на найближчу дату до дати ціноутворення, узгодженої сторонами контрольованої операції.
В інакшому випадку контролюючий орган проводитиме порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами на дату переходу права власності предмету контрольованої операції або на дату відвантаження товару згідно з товарно-транспортним документом.
Зазначимо, що перелік сировинних товарів визначатиметься Кабінетом Міністрів України. Крім цього, рекомендований перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін оприлюднюватиметься Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Перевірка ділової мети здійснення операцій
Наступним нововведенням стало визначення критеріїв відсутності розумної економічної причини (ділової мети) для платника податків при здійсненні операцій із нерезидентами, а саме:
- головною метою або однією із головних цілей операції, та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
- в зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.
Відтепер, у документації з трансфертного ціноутворення платник податків повинен надати обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди) здійснених операцій і наявності ділової мети (для операцій, відмінних від товарних).
У разі доведення контролюючим органом відсутності ділової мети у здійснених операціях, фінансовий результат від операційної діяльності платника податків збільшується на суму витрат, понесених ним у таких операціях з нерезидентами.
Коригування фінансового результату
Відповідно до прийнятих змін, фінансовий результат платника податків збільшується на суму 30% вартості товарів, робіт та послуг, реалізованих на користь резидентів «низькоподаткових» держав (територій) та контрагентів, організаційно-правова форма яких включена до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку.
Як і у випадку з пп. 140.5.4 Податкового кодексу України, вимогу щодо застосування платником податку вищезазначеного коригування можна уникнути, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» без подання звіту.
